Друга світова війна. Відеокурс

Що я пам'ятаю про Другу світову війну? Виявляється - багато, хоча вона закінчилася 71 рік тому. Отже:

- мені сім років, Київ. Ми гуляємо з мамою. Дуже низько над будинками гуде літак. Мама блідне і каже: "Запам'ятай, якщо падають бомби - треба бігти вперед, тоді не влучать";

- я в першому класі. На уроці математики наша вчителька тим, хто швидко розв'язав задачку, роздає читати маленькі книжечки із серії "Піонери-герої" про дітей-партизанів;

- в 10 класі я з дівчатами на "воєнці" під наглядом воєнрука розбираю, чищу і знову складаю автомат Калашнікова;

- вдома на кухні батьки кажуть: "Запам'ятай, про те, що говорять вдома, розповідати нікому не можна". І розказують про життя на Харківщині під час окупації, про голод 1947 року, про табори ГУЛАГУ.

- мені 17. В університеті Шевченка на лекції по історії КПРС знову конспектую все, що чула в школі: про віроломний напад Німеччини, про керівну роль компартії в боротьбі з фашизмом, про буржуазних націоналістів з ОУН;

В часи перебудови і на початку 90-х було оприлюднено величезний обсяг інформації: про штрафбати, про втрати 41 року, про сіросвитників, про польові військомати, про жертви Катині та Львова, про УПА та Шухевича. Тоді читали і цікавилися цим всі. І здавалося, що всі крапки над "і" поставили раз і назавжди.

Зараз 2016. І знову - війна. Війна, якої начебто немає, але кожен день на фронті гинуть наші хлопці. Війна, події якої до болю нагадують події тієї, сімдесятирічної давнини. І часто, коли розглядають Другу світову у різних варіаціях та ракурсах, відбувається підміна термінології, фактів, понять. Прямих свідків тієї війни лишилося в живих дуже мало. А молоді треба знати, вчитися аналізувати, співставляти, робити висновки. І починати варто із розуміння всесвітньої історії. І потім додавати знання з історії України. Ці відео будуть корисні як одинадцятикласникам, так і всім, хто цікавиться історією.

                                                                                                                                Т. Кудря